Як привчити дитину до горщика

1. В якому віці треба привчати дитину до горщика?
2. Як зрозуміти чи готова дитина.
3. План привчання до горщика.
4. “Ні” покаранням.
5. Привчаємо до горщика, граючись.
6. Який горщик вибрати?
7. Можливі проблеми та їх психологічні аспекти.
8. Висновок.

Перед кожною мамою рано чи пізно постає це питання. Хтось боїться нашкодити малюкові тривалим користуванням памперсами, хтось хоче зекономити на їх придбанні, хтось просто наслідує приклад бабусь чи подруг, а хтось взагалі вважає відхиленням від норми, якщо однорічна дитина ще не сіла на горщик. Скільки людей, стільки й думок, але сьогодні ми поговоримо саме про фізіологічні та психологічні аспекти, що стосуються привчання до горщика, а також розберемось чи є у вас приводи для хвилювань, з точки зору медицини.

В якому віці треба привчати дитину до горщика?

Найсприятливішим періодом для знайомства дитини з горщиком педіатри вважають літо. Дитині повинно бути не менше 18 місяців. Тобто, якщо півтори року малюкові виповнюється восени, слід дочекатися наступного літа і вже тоді сміливо переходити до активних дій.

Тепла пора вважається найсприятливішим часом не випадково. Дитина отримає мінімальний стрес, якщо залишившись без памперса, намочить свій одяг. Зведеться нанівець і можливість застудитись через мокрі трусики і постійну зміну білизни.

Якщо дитина віком півтора – два роки категорично відмовляється навіть наближатися до горщика або ж навпаки – із радістю грається з ним, але свою справу робить на килим чи паркет, це аж ніяк не привід для хвилювань. В жодному разі не тисніть на малюка, просто на якийсь час забудьте про горщик, можна його навіть заховати, а через місяць почати все спочатку. Запам’ятайте, в нормі, при правильному і своєчасному психічному та фізичному розвитку, дитина привчається до горщика в період від 18 до 30 місяців. І зазвичай, чим раніше батьки починають піднімати питання горщика, тим довшим стає процес. Пояснення лежить на самій поверхні – нервова система дитини просто просто ще не досягла необхідного рівня розвитку.

Як зрозуміти чи готова дитина?

В процесі привчання до горщика вік є важливою ланкою, але не основною. Кожен організм розвивається індивідуально, так само як і формується особистість. Одна дитина може усвідомлено випорожнюватись вже у названі 18 місяців, інша потребує для цього значно більше часу. За наступними ознаками мами зможуть визначити готовність свого чада забути про підгузки.

10 ознак психологічного стану дитини, яку час привчати до горщика

1.  Розпізнавання частин тіла.
2. Знання елементів одягу.
3. Усвідомлені випорожнення, тобто навіть під час гри дитина відволікається, перед тим, як пісяти в підгузник.
4. Вміння озвучити чи показати жестами потребу “попісяти” чи “покакати”.
5. Встановлення більш-менш чіткого режиму акту дефекації та сечовипускання.
6. Дитина починає пісяти рідше, виділяючи за один раз більше сечі, ніж раніше.
7. Переживання неприємних відчуттів через брудний та мокрий одяг (постіль) та їх демонстрація.
8. Вміння чи намагання самостійно знімати та одягати білизну.
9. Зацікавленість у відвідуванні туалету іншими членами сім’ї.
10.  Вміння контролювати процес випорожнення.

Якщо хоча б у половині перелічених пунктів мами впізнали свою малечу, можна поступово починати вчитися сідати на горщик.

План привчання малюка до горщика

Процес відмови від підгузників зазвичай доволі  тривалий і вимагає терпіння від батьків. Щоб полегшити цей період скористайтеся порадами від мам, які вже привчили дитину до горщика:

1. Поставте горщик на видному й знайомому для малюка місці, краще там, де не буде зайвих очей. Спочатку це може бути дитяча кімната, а вже згодом, коли дитина самостійно навчиться відкривати двері й добре контролювати свої фізіологічні потреби, у туалеті чи ванній кімнаті. В приміщенні повинно бути тепло.
2. Почніть навчання влітку. Дитина і всі члени родини на цей момент повинні бути здоровими. Призупиніть навчання в період прорізування зубів чи поганого самопочуття.
3. На початкових етапах знайомства з горщиком дозвольте дитині сідати одягненою і лише коли вона звикне, знімайте трусики та штанці. Звертаючи увагу на міміку, поведінку, навчіться розпізнавати момент, коли дитина збирається зробити свою справу в підгузок. Це допоможе в майбутньому посадити її на горщик вчасно. Після першої ж вдалої спроби не забудьте похвалити, заохотити, створивши приємний, радісний спогад для малюка. Це стане чудовим стимулом повторити успіх.
4. Якщо дитина не опирається, садіть її на горщик після кожного годування, після сну та  перед прогулянкою, коли найбільша ймовірність наповненості сечового міхура, але не довше ніж на 15 хвилин. В перші тижні знімайте підгузник лише вдома, а от перед виходом на вулицю одягайте знову.
5. На початку переходу від підгузків до горщика будете готові до мокрих “несподіванок” по всій квартирі. По можливості позбавтесь від килимів на цей період.
6. Нагадуйте малюкові, що потрібно повідомляти (мовою, жестами) про свої фізіологічні потреби, постійно розмовляйте й пояснюйте для чого це потрібно робити.
7. Не вимагайте користуватися горщиком, коли дитина не в настрої. Не сваріть і не карайте за промахи, навіть якщо складається враження, що маля робить це навмисно. 
8. При категоричній відмові від горщика, відкладіть навчання на кілька тижнів та почніть все з початку. Трішки терпіння, часу й наполегливості неодмінно зроблять свою справу.

“Ні” покаранням

Ось настав цей момент: ідеальний горщик придбаний, дитина усвідомлено випорожнюється і пісяє та какає в горщик під вашим наглядом, але варто лише вам прогавити момент, як на килимі з’являється калюжа. Або ж іще гірше – дитина навідріз відмовляється від нього, плаче, капризує і робить свою справу, щойно встає з горщика. В обох випадках немає приводів для паніки. Якщо дитина не досягла віку 30 місяців, просто відкладіть цю справу без жодних мук совісті і продовжуйте користуватися підгузниками. Не поспішайте їх знімати і карати дитину за мокрі трусики і штанці. Якщо ви прийняли рішення зняти підгузок, то за наслідки відповідаєте лише ви і в жодному разі не можна перекладати відповідальність на малюка.

Не змушуйте дитину відчувати сором, коли вона забруднила одяг. Не погрожуйте позбавити солодощів, розваг чи власної уваги. Метод “батога” мало ефективний у вихованні в цілому. Горщик і самі процеси випорожнення можуть асоціюватися з неприємними емоціями: підвищеним тоном, злістю мами, покараннями. Якщо це станеться, дитина підсвідомо намагатиметься робити свої справи тихенько, щоб ніхто не бачив і, звісно ж, в трусики. Такий підхід може сформувати комплекси в цілком здорової та розвиненої дитини. Як наслідок, проблеми з горщиком значно затягнуться, хоча цього можна легко уникнути, давши дитині свободу.

Орієнтуйтесь на потреби вашого малюка, а вже тоді на якісь загальноприйняті норми чи власні бажання. Не можна змушувати дитину робити те, до чого вона ще не готова лише тому, що у її віці ви чи ваші старші діти вже освоїли горщик. Безпідставні покарання здатні завдати значної шкоди психіці та негативно вплинути на формування особистості маленької дитини.

Привчаємо до горщика, граючись

Чудово, якщо першим кроком стане вибір горщика разом із дитиною. Дозвольте маляті відчути важливість цього моменту, надайте можливість обрати дизайн. Завдяки цьому поява горщика в будинку не викличе страху та недовіри.

Якщо у родині є інші діти, їхній приклад стане найкращою мотивацією. Дозвольте їм своєю мовою поспілкуватися на тему горщика. Досвід показує, що така наука результативніша за тисячі слів дорослих. В процесі гри між малюками встановлюються довірливі стосунки, що допоможуть подолати всі перепони на шляху звикання до горщика. Повторюючи дії за старшими друзями маля відчуватиме гордість за власну самостійність, а батькам лишається лише заохочувати і хвалити.

      Якщо інших дітей, котрі могли б стати прикладом, немає, скористайтеся своєю фантазією. Вигадуйте історії, використовуючи улюблені іграшки чи персонажі, імітуйте їхнє “ходіння” на горщик. 

Який горщик вибрати?

Мама і тато, бабусі та дідусі, хрещені батьки – всі намагаються дати дитині найкраще. Горщик із предмету необхідності давно перетворився в розрекламовану багатофункціональну іграшку. Та чи варто витрачати чималі кошти на таку покупку? Якщо б таке питання було адресоване лікарю педіатру чи дитячому психологу, у відповідь прозвучало б однозначне “ні”. І справа тут не в ціні, а в недоцільності такого підходу в процесі привчання до горщика.

Звісно, горщик у вигляді королівського трону, автомобіля з паском безпеки, вбудовані музичні центри і тримачі для планшетів неодмінно зацікавлять малечу. Будьте певні, що сприйматиметься такий предмет лише, як нова іграшка і аж ніяк не асоціюватиметься з процесами дефекації та сечовипускання. Як і будь-яка інша іграшка, набридне з часом, не залишивши жодних потрібних знань та навичок.

Пропонують в інтернет магазинах і спеціальні невидимі наклейки, які потрібно зафіксувати на дні горщика. При потраплянні рідини на наклейки, вони перетворюються в ілюстрації з мультфільмів чи казок, що мало б мотивувати малечу пісяти в горщик. Дієвість такого пристосування вкрай мінімальна. В результаті батьки витрачають гроші, час, зусилля, але аж ніяк не прискорюють процес навчання.

Найоптимальнішим варіантом є звичайний горщик, з мінімалістичним дизайном, розміром, відповідним до ваги дитини, виготовлений з безпечного, міцного, легкого пластику. Чудово, якщо він матиме ручку, адже малюки люблять самі транспортувати свій мобільний “туалет” по квартирі. Сидіти на ньому має бути комфортно, в сіднички не повинні впиватися гострі краї чи дрібні деталі. Обирайте колір, який подобається маленькому власнику. Горщик має бути яскравим, але водночас простим та якісним.

Можливі проблеми та їх психологічні аспекти

Часто питання горщика переростає у справжню проблему для батьків. Причиною стає аж ніяк не турбота про своє чадо, а страх здатися поганою мамою в очах подруги чи свекрухи або навіть почути слова осуду. В деяких садочках навіть вихователі й няні заявляють, що не приймуть дитину, не привчену до горщика. Насправді під їхніми словами немає жодного правового підґрунтя і вони в жодному випадку не мають права диктувати свої вигадані правила. Мамам, що опинились в подібній ситуації, слід орієнтуватися лише на своє маля, діючи так, як буде краще для нього. Не варто боятися відстояти особистий простір малюка. В жодному разі не можна тиснути, догоджаючи некомпетентним няням, які просто не хочуть зайвої мороки.

Нерідко втручаються в виховання онуків бабусі, пригадуючи часи своєї молодості, коли не було ані підгузників, ані автоматичних пральних машин. Спираючись на досвід старшого покоління, можуть переконувати в шкоді підгузників і користі раннього привчання до горщика. Знову ж, навряд чи керуються вони прагненням зробити якнайкраще для дитини. Вчіться бути категоричними й непорушними, щодо виховання власних дітей і відкидати повчання навіть найрідніших людей, якщо вважаєте їх хибними. Немає нічого поганого в тому, що дворічна дитина навідріз відмовляється сидіти на горщику, що б там не казали інші.

Дайте дитині час адаптуватися, спробуйте відкласти навчання й почекати більш сприятливого моменту. Натомість приділяйте більше уваги малечі, частіше гуляйте, влаштовуйте родинні свята, вигадуйте розвиваючі ігри і, головне, якомога більше спілкуйтеся.

Однією з основних причин виникнення проблем під час звикання до горщика, є невідомість, перед якою постає малюк. Тобто, він не має прикладу для наслідування, адже мама чи тато не ходять в туалет привселюдно. Тобто, дитина повинна самостійно зрозуміти, як робити те, чого вона ніколи не бачила. Саме тому, не варто тиснути чи змушувати, це навряд чи принесе результати, а швидше навіть викличе зворотну реакцію. 

Всім мамам, які прагнуть якомога швидше посадити своє чадо на горщик, варто засвоїти один важливий момент. Дитина зможе привчитися до горщика тоді, коли її нервова та психічна система досягнуть достатнього рівня розвитку. І поки цей момент не настане, жодні способи не створять дива. Ви лише даремно змарнуєте час та створите стресову ситуацію як для себе, так і для малюка. Краще використати свої зусилля для загального розвитку та створення позитивного емоційного фону. Такий шлях найчастіше, хоч і видається складнішим, швидше приведе вас до успіху. Щаслива, емоційна, всебічно розвинена дитина легко адаптується до змін у своєму житті. І, не виключено, що настане момент, коли вона сама проявить ініціативу в питанні горщика.

Висновок

Кожна фізіологічно та психічно здорова дитина рано чи пізно навчиться користуватися горщиком. Якщо для вашого чада ця наука дається важче ніж для її ровесників, це останнє, що мало б викликати занепокоєння. Найцінніше, що люблячі батьки можуть дати своїм дітям, це увага, турбота, спільно проведений час. Те наскільки рано чи пізно ви відмовились від підгузників, жодним чином не вплине на формування та розвиток здорової та щасливої дитини.